—ела
ѕан≥вною породою л≥с≥в Ї дуб звичайний, дуб скельний ≥ граб звичайний, також зустр≥чаютьс¤ бук л≥совий, ¤сен звичайний, клен широколистий, черешн¤, ¤блун¤ л≥сова, груша дика. ” п≥дл≥ску зустр≥чаютьс¤ л≥щина звичайна, гл≥д украњнський, шипшина, калина, дерен справжн≥й.
“варинний св≥т району надзвичайно р≥зноман≥тний. “ут водитьс¤ 231 вид хребетних, з них ссавц≥в Ч 29, птах≥в Ч 140, риб Ч 40, земноводних Ч 11, плазун≥в Ч 11 вид≥в. Ѕезпосередньо в л≥сах вод¤тьс¤ козул¤, дикий кабан, лисиц¤, заЇць-русак, борсук, б≥лка, њжак, кр≥т, степова куниц¤, хом'¤к с≥рий, видра, норка. « птах≥в найчаст≥ше зустр≥чаютьс¤ ворона, сорока, д¤тел, голуб, сойка, сова,¤струб.
¬ р≥чках ≥ водоймищах вод¤тьс¤ короп, карась, окунь, в'юн, л¤щ, морена, товстолоб, б≥лий амур, стерл¤дь, струмкова форель, хар≥ус, щука, сом Ївропейський, лин, йорж. “ут прижилис¤ ондатра, нутр≥¤, фазан, с≥ра кур≥пка.
√≥дромережа представлена невеликими р≥чками-л≥вими допливами р≥чки ѕрут ≥ штучними водоймищами-ставками. ѕлоща дзеркала штучних ≥ природних водоймищ становить 685 га. —тавки розташован≥ в долинах р≥чок та балок ≥ використовуютьс¤ дл¤ розведенн¤ риби, вирощуванн¤ водоплавноњ птиц≥ та водозабезпеченн¤.
Ќовоселицький район багатий на м≥неральн≥ води, њх родовища ви¤влен≥ в селах ўербинц≥, „ерлен≥вка, ƒраниц¤, Ѕо¤ни, ћагала. ¬ сел≥ ўербинц≥ Ї джерело с≥рководневоњ води, ¤ка використовуЇтьс¤ дл¤ оздоровленн¤ хворих. “ут л≥кують артрити, радикул≥ти, г≥пертон≥чн≥ хвороби, ≥шем≥чн≥ хвороби серц¤.
¬ район≥ нал≥чуЇтьс¤ 81 пам'¤тка ≥стор≥њ культури ≥ арх≥тектури. —еред цих пам'¤ток Ї так≥, що ¤вл¤ють собою ≥сторико-художню ц≥нн≥сть. Ќасамперед це ≤лл≥нська церква, ¤ка знаходитьс¤ в сел≥ “опор≥вц≥. ѕобудована в 1560 роц≥, церква Ї найдревн≥шою пам'¤ткою арх≥тектури серед культових споруд оборонного значенн¤ на Ѕуковин≥. ѕ≥д охороною держави знаходитьс¤ 10 пам'¤ток арх≥тектури м≥сцевого значенн¤, вс≥ вони Ї культовими спорудами.
Ќа територ≥њ району знаход¤тьс¤ державн≥ заказники республ≥канського значенн¤:
- арстова печера "Ѕуковинка", в≥дкрита спелеологами в 1976 роц≥ ≥ розташована за 1,5 км на п≥вденний зах≥д в≥д с. —тальн≥вц≥. Ќин≥ тут розв≥дано близько 3700 м ход≥в ≥ галерей. "Ѕуковинка" ѕ досить ц≥кава триповерхова лаб≥ринтна печера, ¤ка характеризуЇтьс¤ р≥зноман≥тн≥стю нат≥чних утворень ≥ вторинних кристал≥в, багатством печерних в≥дклад≥в;
- —талактитова печера "ѕопелюшка", в≥дкрита в 1977 р. на п≥вденн≥й околиц≥ с. ѕодв≥рне. “ут в≥дзн¤то понад 90 км п≥дземних лаб≥ринт≥в. «а довжиною печера займаЇ восьме м≥сце у св≥т≥. —л≥д зазначити, що "ѕопелюшка" до к≥нц¤ не пройдена. ѕечера триповерхова ≥ до заснуванн¤ ривського г≥псового картеру була повн≥стю заводнена, бо знаходитьс¤ нижче р≥вн¤ води у сус≥дн≥й р≥чечц≥ ѕощак. ¬ печер≥ Ї ц≥лий лаб≥ринт п≥дземних ход≥в, середн¤ ширина ¤ких Ч 3-4 м, а висота Ч2-4 м, окр≥м цього, низка зал≥в, шириною 10-12 метр≥в, довжина ¤ких с¤гаЇ до 170 метр≥в;
- ќрн≥толог≥чний природний заказник "ƒраницький". ќрган≥зовано у 1984р. « 86 га загальноњ площ≥ 74,3 га (86% територ≥њ) займаЇ мальовниче озеро. «аказник Ї р≥дк≥сним м≥сцем гн≥здуванн¤ рудоњ, с≥роњ, б≥лоњ ≥ малоњ чапель, а також р¤ду водоплавних ≥ болотних птиць;
- ƒержавний ландшафтний заказник "ѕрутська заплава". ”творено у 1993 роц≥ на земл¤х колективних господарств с≥л “арас≥вц≥, ¬анчик≥вц≥, остичани, ƒраниц¤, ћамалиіа.
« 1997 року м≥сто Ќовоселиц¤ входить в јсоц≥ац≥¤ м≥ст ”крањни
ѕлоща |
738 кв.км. —кладаЇ 9%
загальноњ територ≥њ
област≥. † |
¬≥дстан≥ |
¬≥дстань до
„ерн≥вц≥в 30 км. † |
√еограф≥чн≥ дан≥ |
–айон
розташований у п≥вденно-сх≥дн≥й
частин≥ област≥ на л≥вому
берез≥ р≥ки ѕрут у
л≥состепов≥й зон≥. † |
ордони |
Ќа †п≥вноч≥ межуЇ
з ’отинським районом, на
сход≥ Ц з ельменецьким
районом област≥ та
ћолдовою, на заход≥ Ц ≥з
«аставн≥вським районом та
м.„ерн≥вц≥. Ќа п≥вдн≥ р≥ка
ѕрут в≥докремлюЇ
територ≥ю √ерцањвського
району та –умун≥ю. † |
јдм≥н≥стративно- |
–айонний центр - м.Ќовоселиц¤. ≥льк≥сть населених пункт≥в 42. † |
ћ≥сцев≥ ради |
ћ≥ська рада -†1 с≥льськ≥ ради 30. † |
Ќаселенн¤ |
на 2001 р≥к. «агальна к≥льк≥сть на¤вного населенн¤ району за станом на 5 грудн¤ 2001 року становила 87,5 тис¤ч ос≥б. ” с≥льськ≥й м≥сцевост≥ проживало 79,1 тис¤ч≥ чолов≥к, у м≥ськ≥й - 8,4 тис¤ч≥. ” пор≥вн¤нн≥ з даними перепису 1989 року к≥льк≥сть на¤вного населенн¤ зб≥льшилась на 1 тис¤чу ос≥б. ≥льк≥сть чолов≥к≥в у нашому район≥ становила 40,8 тис¤ч≥, а ж≥нок - 46,7 тис¤ч≥, тобто ж≥нок у нас б≥льше на 5,9 тис¤ч≥, що б≥льше на 0,5% в пор≥вн¤нн≥ з 1989 роком. « числа пост≥йного населенн¤ к≥льк≥сть громад¤н ”крањни становила 87,2 тис¤ч≥ ос≥б, громад¤ни ≥нших крањн - 0,2 тис¤ч≥, в тому числ≥ громад¤н крањн —Ќƒ та Ѕалт≥њ - 0,2 тис¤ч≥. ¬ район≥ проживало 7 чолов≥к без громад¤нства. —ередн¤
густота населенн¤ 118,56 чол.
на кв.км. |
ѕромисловий |
¬ район≥ д≥ють 16
промислових п≥дприЇмств,
зареЇстровано 385 юридичних
≥ 1500 ф≥зичних ос≥б, що
займаютьс¤
п≥дприЇмницькою
д≥¤льн≥стю. † |
—≥льське |
ќсновна галузь
економ≥ки району Ц
с≥льськогосподарське †виробництво. ¬ район≥ д≥ють 36 агроформувань, у тому числ≥ Ц 2 сел¤нських (фермерських) господарства, 6 приватних (приватно-орендних), 11 с≥льськогосподарських товариств, 17 кооператив≥в. † |
ќсв≥та |
¬ район≥ Ї 35
загальноосв≥тн≥х шк≥л, у
тому числ≥ л≥цей ≥
г≥мназ≥¤ у Ќовоселиц≥ та
г≥мназ≥¤ в сел≥ Ѕо¤ни. ¬
закладах осв≥ти
навчаютьс¤ понад 12 тис¤ч
д≥тей ≥ працюють 1300
вчител≥в. † |
ќхорона здоров'¤ |
¬ район≥ створена
широка мережа медичних
заклад≥в. р≥м центральноњ
районноњ л≥карн≥ на 326
л≥жок ≥ пол≥кл≥н≥ки, в
район≥ Ї 5 д≥льничних
л≥карень, 9 л≥карських
амбулатор≥й ≥ 20
фельдшерсько Ц
акушерських пункт≥в, де
працюють 175 л≥кар≥в ≥ 559
прац≥вник≥в середньоњ
медичноњ квал≥ф≥кац≥њ. † |
ультура |
¬ район≥ д≥ють 34
клубних заклади, в тому
числ≥ 24 будинки культури ≥
10 клуб≥в. ¬ них нал≥чуютьс¤
326 гуртк≥в художньоњ
самод≥¤льност≥, з них 7
мають званн¤ УЌародний
самод≥¤льнийФ. ¬ район≥
функц≥онують три дит¤чих
музичних школи ≥ в≥с≥м њх
ф≥л≥й, в ¤ких працюють 63
викладач≥ ≥ навчаютьс¤ 363
учн¤, а також дит¤ча
художн¤ школа, де
навчаютьс¤ 49 учн≥в. ” район≥ працюють 39 б≥бл≥отек з загальним книжним фондом 553 тис¤ч≥ екземпл¤р≥в л≥тератури. «агалом у систем≥ культурно Ц осв≥тн≥х заклад≥в зайн¤то †258 †прац≥вник≥в. |
